Фінансова звітність   (річний звіт)        http://osvita.sokal.lviv.ua/text-new1__2706.html 

ПРАВА І ОБОВ'ЯЗКИ БАТЬКІВ

Сімейний кодекс України

(вступив у силу з 01 січня 2004 року)

Стаття 141.

Рівність прав та обов'язків батьків щодо дитини

1. Мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

2. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.

Стаття 152.

Забезпечення права дитини на належне батьківське виховання

1. Право дитини на належне батьківське виховання забепечується системою державного контролю, що встановлена законом.

2. Дитина має право противитися неналежному виконанню батьками своїх обов'язків щодо неї.

3. Дитина має право звернутися за захистом своїх прав та інтересів до органу опіки та піклування, інших органів державної влади, органів місцевого самоврядування та громадських організацій.

4. Дитина має право звернутися за захистом своїх прав та інтересів безпосередньо до суду, якщо вона досягла чотирнадцяти років.

Стаття 155.

Здійснення батьківських прав та виконання батьківських обов'язків

1. Здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків може ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.

2. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

3. Відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства.

4. Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Шановні батьки! Пам’ятайте, що ваша сім´я – найперша і найважливіша ланка виховання, оскільки саме в ній закладається духовне ядро особистості, основи її моралі, народжуються і поглиблюються любов до батьків, сім´ї, роду, народу, до усього живого, повага до рідної мови, історії, культури.

Взірцем гуманних якостей маєте бути насамперед ви самі, характер взаємин у вашій сім´ї.

Отож:

• Шануйте одне одного, будьте чуйними, уникайте сварок і образ.

• Показуйте дітям приклад доброзичливого ставлення до інших членів сім´ї, сусідів, співробітників, а також до незнайомих людей, що потребують допомоги.

Пам’ятайте: діти копіюють дії дорослих і насамперед батьків!

• Стежте, щоб ваші слова не розходилися з вашими справами. Молодший підліток дуже спостережливий і допитливий, і навіть невеличка фальшива нотка у сімейному оркестрі може спровокувати недовіру вашої дитини.

Батькові слід узгоджувати свої дії стосовно дитини з діями її матері, матері – із діями батька. Пам’ятайте: «Якщо батько каже «так», а мати – «сяк» - росте дитина як будяк!»

• Будьте моральним зразком для своєї дитини. Ваші син або дочка – уже підлітки, і їм властиве критичне ставлення до ваших якостей. Тому не тупцюйте на місці, «зростайте» разом із вашими дітьми, щоб вони відчували гордість за батьків, бажання бути схожими на вас.

Пам’ятайте: успіх виховання залежить від мудрого поєднання любові до дитини з вимогливістю до неї.

• Шануйте дитину, її гідність і почуття. Вмійте поставити себе на її місце, цікавтеся її успіхами і невдачами.

Пам’ятайте: тільки з повагою до юної особистості можемо навчити її шанувати інших.

• Вправляйтеся зі своїми дітьми в гуманних учинках. Організовуйте їхнє життя так, щоб вони на ділі могли піклуватися про тих, хто цього потребує (молодший брат або сестра, старенькі бабуся або дідусь, хворі в сім´ї) і допомагати старшим (правильний розподіл домашніх обов’язків), щоб вони були готові допомогти своїм друзям, щоб завжди були чемними.

• Пам’ятайте, що, виховуючи дітей, ви виконуєте не тільки батьківський, а й громадський обов’язок.

Школа – ваш вірний союзник і помічник. Звертайтеся до педагогів, вони завжди відгукнуться на ваші прохання і допоможуть у вихованні дитини

Шановні батьки!

ВИ МОЖЕТЕ ЧЕКАТИ ВІД НАШОЇ ШКОЛИ НАСТУПНЕ:

• доброзичливу атмосферу, яка сприяє участі вас в якості партнерів в освіті дитини;
• шанобливе доброзичливе ставлення з боку працівників школи;
• своєчасне і грамотне реагування на хвилюючі вас запитання;
• інформацію про те, як допомогти дітям виконувати домашні завдання і підтримувати навчання вдома.

Ваша дитина і наша школа потребують вас!

Для того щоб діти досягли свого потенціалу в навчанні, їм потрібні як хороші вчителі, так і повна підтримка з боку родини.  (Проведені по всій країні дослідження незмінно показують, що коли батьки та школа працюють як партнери, діти досягають успіху. Це відноситься до всіх сімей, незалежно від приналежності до будь-якої соціальної групи, рівня доходу та освіти тощо.)

Що таке «Участь сім'ї в отриманні дітьми освіти»?

   Участь сім'ї - це активна участь родин і опікунів у шкільному житті дитини. Сім'я повинна бути партнером вчителів та інших працівників школи.
   Навички, досвід і життєві обставини різних батьків або членів сім'ї різні. Тому кожен з нас по-різному бере участь, надає підтримку і доповнює освіту наших дітей.
   Самий елементарний вид участі сім'ї - це подбати, щоб дитина щодня відвідувала школу, добре виспалась, з'їла корисний для здоров'я сніданок, і щоб вона була в школі в належному вигляді - шкільній формі.
   Якщо у батьків є достатньо енергії і часу для добровільної допомоги школі або для роботи з батьківським комітетом, це є цінним внеском в роботу школи.
  Якщо у батьків є можливість надавати добровільні пожертвування на здійснення цільових програм школи, це є цінним внеском в роботу школи.

Як краще всього брати участь в освіті дитини?

Найважливіше, що можуть зробити батьки, щоб допомогти дітям досягти успіхів у школі - це приділяти успіхам у навчанні великої уваги. Існує багато способів показати дитині, яке величезне значення ви надаєте освіті.

Познайомтесь з ідеями, які ви можете включити в сімейний розпорядок.

Перетворити свій будинок у НАВЧАЛЬНИЙ ЦЕНТР

1. Щодня читайте разом з дитиною.
2. Виділіть один і той же час і місце для щоденного виконання домашніх завдань. Вимикайте телевізор.
3. Знайте, що вивчає ваша дитина. Вивчіть щось нове самі.
4. Подбайте про те, щоб ваша дитина висипалася кожну ніч і досить добре снідала перед школою.
5. Залучайте членів своєї сім'ї до участі в громадських заходах, що доповнюють отримані в школі знання.
6. Дитина повинна знати, що ви чекаєте від неї старанності в навчанні.

Підтримуйте зв'язок зі школою

1. Інформуйте школу про потреби вашої дитини і про будь-які зміни в сімейних обставинах.
2. Встановіть і регулярно підтримуйте контакт з класним керівником вашої дитини.
3. Систематично перевіряйте: домашні завдання дитини, відвідуваність і успіхи в навчанні.
4. Реагуйте на всі повідомлення зі школи.
5. Беріть участь в шкільних зборах, заходах і зустрічах з учителями.

ДОПОМАГАЙТЕ ШКОЛІ

1. Допомагайте вчителям знаходити індивідуальний підхід до вашої дитини.
2. Якщо ви не можете бути добровільним помічником у школі під час занять, дізнайтеся, яку допомогу ви можете надати вдома або у вихідні дні.
3. Якщо у вас є час, допомагайте класному керівнику.
4. Залучайте і навчайте інші сім'ї для формування групи активних батьків.
5. Допоможіть скласти і підтримувати список телефонів сімей учнів класу або список адрес електронної пошти.

СТАНЬТЕ активними батьками

1. Дізнайтеся, як функціонує шкільна система і як захищати інтереси всіх дітей.
2. Станьте членом комітетів або рад, відповідальних за прийняття рішень в школі.
3. Беріть активну участь в роботі батьківського комітету школи.
4. Займайтеся суспільною підтримкою освіти.
5. Будьте обізнані про закони з питань освіти.
6. Вивчайте літературу з педагогіки, психології та фізіології, що відповідає віку дитини.

Чому для дітей корисніше, щоб освітою займалася не тільки школа?

Чим більша частка участі сім'ї у навчанні дітей, тим більших успіхів ці діти досягають у школі, і в житті.

Як вирішити проблемні ситуації у школі?

Батькам іноді необхідно поговорити з учителем з приводу успішності, міжособистісних відносин або труднощів у навчанні дитини. Більшість вчителів будуть раді спілкуванню з батьками і допомогти успішному навчанню вашої дитини.

Батьки - партнери в освіті

У нашій школі батьків заохочують брати активну участь в навчанні дитини. (Листи подяки, грамоти). Колектив працівників школи готовий допомогти батькам стати активними партнерами в освіті дітей.

Іноді ситуація може здаватися заплутаною і складною. До кого звертатися, якщо у вас виникають питання?

    Якщо Ви хочете зустрітися з учителем-предметником, зателефонуйте в школу і залиште повідомлення, щоб домовитися про зустріч. Якщо ваша дитина потребує додаткової допомоги, призначте зустріч з відповідними працівниками школи.

Перш ніж іти на бесіду з учителем:

• Поговоріть зі своєю дитиною
• Задавайте дитині питання, щоб зрозуміти, що відбувається.
• Намагайтеся задавати «відкриті питання», такі як «Чому тобі важко?», «Розкажи мені, що сталося ...» «Яка допомога тобі потрібна?»
• Вислухайте точку зору дитини.
Робіть висновки і давайте оцінку ситуації тільки після бесіди з учителем!

Поговоріть з учителем

• Поясніть вчителю причину вашого занепокоєння і точку зору дитини.
• Схиляйтесь на висловлювання дитини.
• Задавайте питання, щоб краще зрозуміти шкільні правила.
• Вислухайте точку зору і рекомендації вчителя.
• Розробіть план спільних з учителем заходів, щоб дитина отримала однакову пораду і від вчителя, і від вас.
• Подумайте про те, що сказав учитель. Не поспішайте приймати рішення.
• Домовтеся зустрітися знову, щоб пересвідчитися в ефективності вжитих заходів.

Якщо проблема не буде вирішена,зверніться за допомогою до адміністрації школи (Заступника директора або до директора).

Давайте будувати успішну школу разом!

1. Якщо Вас щось турбує в поведінці дитини, якомога швидше зустріньтеся і обговоріть це із класним керівником.

2. Якщо в родині відбулися події, що вплинули на психологічний стан дитини, повідомте про це класного керівника. Саме зміни в сімейному житті часто пояснюють раптові зміни в поведінці дітей.
3. Цікавтеся шкільними справами, обговорюйте складні ситуації, разом шукайте вихід із конфліктів.
4. Допоможіть дитині вивчити імена нових учителів, запропонуйте описати їх, виділити якісь особливі риси.
5. Порадьте дитині в складних ситуаціях звертатися за порадою до класного керівника, шкільного психолога.
6. Привчайте дитину до самостійності поступово: вона має сама збирати портфель, телефонувати однокласникам і питати про уроки тощо. Не слід відразу послаблювати контроль за навчальною діяльністю, якщо в період навчання в початковій школі вона звикла до контролю з вашого боку.
7. Основними помічниками у складних ситуаціях є терпіння, увага, розуміння.
8. Не обмежуйте свій інтерес звичайним питанням типу: «Як пройшов твій день у школі?». Кожного тижня вибирайте час, вільний від домашніх справ, і уважно розмовляйте з дитиною про школу.
Запам’ятовуйте окремі імена, події та деталі, про які дитина вам повідомляє, використовуйте їх надалі для того, щоб починати подібні розмови про школу.
Не пов’язуйте оцінки за успішність дитини зі своєю системою покарань і заохочень.
9. Ваша дитина має оцінювати свою гарну успішність як нагороду, а неуспішність - як покарання. Якщо у дитини навчання йде добре,проявляйте частіше свою радість. Висловлюйте заклопотаність, якщо
у дитини не все добре в школі. Постарайтеся наскільки можливо не встановлювати покарань і заохочень, вони можуть привести до емоційних проблем.
10. Допомагайте дитині виконувати домашні завдання, але не робіть їх самі. Продемонструйте інтерес до цих завдань. Якщо дитина звертається до вас з питаннями, пов’язаними з домашніми завданнями, допоможіть їй знайти відповіді самостійно, а не підказуйте їх. Допоможіть дитині відчути інтерес до того, що викладають у школі.
11. З’ясуйте, що взагалі цікавить вашу дитину, а потім встановіть зв’язок між його інтересами і предметами, що вивчаються в школі.
Наприклад, любов дитини до фільмів можна перетворити на прагнення читати книги, подарувавши книгу, по якій поставлений фільм.
Шукайте будь-які можливості, щоб дитина могла застосувати свої знання, отримані в школі, в домашній діяльності. Наприклад, доручіть їй розрахувати необхідну кількість продуктів для приготування їжі або необхідну кількість фарби, щоб пофарбувати певну поверхню.
12. Особливі зусилля прикладайте для того, щоб підтримати спокійну та стабільну атмосферу в домі, коли в житті дитини відбуваються зміни. Намагайтеся уникнути великих змін чи порушень в домашній атмосфері. Спокій домашнього життя допоможе дитині більш ефективно вирішувати проблеми в школі.

1. Любіть дитину. Не забувайте про тілесний контакт із нею. Знаходьте радість у спілкуванні з дітьми. Дайте дитині місце в сім’ї.

2. Хай не буде жодного дня без прочитаної книжки.

3. Розмовляйте з дитиною, розвивайте її мовлення. Цікавтеся справами та проблемами дитини.

4. Дозвольте дитині малювати, розфарбовувати, вирізати, наклеювати, ліпити.

5. Відвідуйте театри, організовуйте сімейні екскурсії містом.

6. Надайте перевагу повноцінному харчуванню дитини, а не розкішному одягу.

7. Обмежте перегляд телепередач, ігри на комп’ютері до 30 хв.

8. Привчайте дітей до самообслуговування, формуйте трудові навички і любов до праці.

9. Не робіть із дитини лише споживача, хай вона буде рівноправним членом сім’ї зі своїми правами і обов’язками.

10.Пам’ятайте, що діти – не тільки продовжувачі наших особистих умінь і здібностей. Кожна дитина має право на власний вияв своїх потенційних можливостей і на свою власну думку.

1.Вранці підіймайте дитину спокійно, з усмішкою та лагідним словом. Не згадуйте вчорашні прорахунки, не вживайте образливих слів.

2. Не підганяйте дитину, розрахувати час – це ваш обов’язок, якщо ж ви із цим не впорались – провини дитини в цьому немає.

3. Не посилайте дитину до школи без сніданку: у школі вона багато працює, витрачає сили.

4. Відправляючи дитину до школи, побажайте їй успіхів.

5. Забудьте фразу: « Що ти сьогодні отримав?». Зустрічайте дитину спокійно, не сипте на неї тисячу запитань, дайте їй розслабитись.

6. Якщо дитина замкнулася, щось її турбує, не наполягайте на поясненні її стану, хай заспокоїться, тоді все сама розкаже.

7. Зауваження вчителя вислуховуйте не в присутності дитини. Вислухавши не влаштовуйте сварку. Говоріть із дитиною спокійно.

8. Після школи дитина повинна 2-3 години відпочити. Найоптимальніший час для виконання завдань з 15 до 17 години.

9. Не можна виконувати завдання без перерви. Через кожні 15-20 хв. треба відпочивати 10-15 хв.

10. Під час виконання завдань не стійте над дитиною, дайте їй попрацювати самостійно. А коли буде потрібна ваша допомога, то без крику, вживаючи слова «не хвилюйся», «ти все вмієш», «давай поміркуємо разом», «згадай, як пояснював учитель», допоможіть дитині.

11. При спілкуванні з дитиною не вживайте умовностей: «Якщо ти будеш добре вчитися, то…»

12. Протягом дня знайдіть півгодини для спілкування з дитиною. У цей час найважливішими повинні бути справи дитини, її біль, її радощі.

13. У сім’ї має бути єдина тактика спілкування дорослих із дитиною. Коли щось не виходить, порадьтеся із психологом, учителем. Не зайвим буде почитати літературу для батьків, там ви знайдете багато корисного.

14. Завжди будьте уважними до стану здоров’я дитини.

15.Знайте, що діти люблять казки,особливо перед сном,або пісню, лагідні слова. Не лінуйтеся зробити це для них.

Що повинна знати і уміти шестирічна дитина

Шестирічна дитина  повинна  знати:

— свою домашню адресу і телефон;

— адресу школи;

— телефон, місце роботи батьків;

— шлях від дому до школи.

Шестирічна дитина  повинна  уміти:

— самостійно переходити вулицю, дотримуючись правил вуличного руху;

— замкнути і відімкнути двері своєї квартири, подзвонити по телефону;

— самостійно зібрати портфель, орієнтуючись на розклад уроків;

— самостійно одягатися за порою року та погодою;

— стежити за своїм одягом, взуттям;

— виконувати  основні  гігієнічні  процедури  (умитися,  почистити  зуби,

зачесатися, мити руки перед їжею);

— прибрати зі столу після прийому їжі;

— користування туалетом.

Також  дитина  повинна  уміти,  не  відволікаючись,  працювати  в  класі,

займатися,  уважно  слухати  вчителя  та  батьків,  самостійно  виконувати  їх

вказівки, голосно, чітко, не соромлячись, відповідати на запитання вчителя,

уміти спланувати свій час, без нагадування і допомоги виконувати домашнє

завдання.

«Тест «Чи готова ваша дитина до школи?»

За кожну відповідь «майже завжди» нарахуєте 4 бали, «іноді»  —  2 бали,

«ніколи» — 0 балів.

1.  Чи володіє дитина поняттями «правий/лівий», «великий/малий», «у/із»?

2.  Чи здатна дитина класифікувати, наприклад: речі, що можуть котитися, і

речі, що котитися не можуть?

3.  Чи може дитина вгадати кінцівку нескладної історії?

4.  Чи може дитина назвати більше половини алфавіту?

5.  Чи виявляє дитина до чого-небудь підвищений інтерес, чи є у неї хобі?

6.  Чи легко дитині відповідати на запитання дорослих? Чи виявляє увагу,

коли хтось із нею розмовляє?

7.  Чи може дитина пояснити призначення різних речей: щітки, пилососа,

холодильника та ін.?

8.  Чи чітко дитина вимовляє слова?

9.  Чи знає свою адресу і номер телефону?

10.  Чи відчуває дитина себе особистістю, яка багато що може?

11.  Чи здатна дитина працювати самостійно, змагатися у виконанні завдання

з іншими дітьми?

12.  Чи включається дитина в гру інших дітей, чи ділиться із ними?

13.  Чи може дитина слухати інших, не перебиваючи?

14.  Чи здатна дитина посидіти спокійно протягом 25— 30 хвилин?

15.  Чи  здатна  дитина  зосередитися  хоча  би  на  10  хвилин,  щоб  виконати

одержане завдання?

16.  Чи  може  дитина  розрізняти  літери  і  короткі  слова,  наприклад  «з/с»,

«л/м»,  «біб/дід»,  «кіт/рік»?  Чи  спроможна  Вона  розрізняти  слова,  що

розпочинаються з різних звуків, наприклад, «ліс/ріс»?

17.  Чи  здатна дитина розкласти по  порядку  (у  заданій  послідовності)  серію

картинок?

18.  Чи може дитина самостійно скласти пазл із 15 елементів?

19.  Чи  може  дитина  сформулювати  головну  думку  запропонованого

малюнка, скласти стислу послідовну розповідь по кількох малюнках?

20.  Чи уважно дитина слухає, коли їй читають уголос? Чи розуміє зміст того,

про що їй читають?

21.  Чи ставить дитина запитання про слова й інші друкарські знаки?

22.  Чи  вміє  дитина  користуватися  фарбами,  пластиліном,  олівцями,

ножицями?

Результати тесту:

0—28 балів: Рівень готовності дитини до школи особливо низький.

30—42 бали: Рівень готовності дитини до школи низький.

44—56 балів: Рівень готовності дитини до школи нижче за середній.

58—66 балів: Рівень готовності дитини до школи середній.

68— 76 балів: Рівень готовності дитини до школи вище за середній.

78—86 балів: Рівень готовності дитини до школи високий.

88 балів: Рівень готовності дитини до школи особливо висо

 Батькам у відносинах із своїми дітьми необхідно зменшувати хворобливість їх переживань з приводу невдач, допомагати їм емоційно переборювати ситуації, які пов’язані зі шкільними оцінками.

 Як ставитись до шкільної оцінки в сім’ї? Як зробити так, щоб ставлення батьків позитивно впливало на дитину, а не пригнічувало її?

Правило 1. Пам’ятайте, що спілкуватися в люті, роздратуванні - все одно, що включити в автомобілі „газ” і натиснути на гальма.

Правило 2. Старий, вічний педагогічний гріх. Ми очікуємо від дитини все і зараз. Нам потрібно, щоб дитина вчилася сьогодні добре, ми примушуємо її – вона вчиться, але стає зубрилкою і ненавидить учіння, школу, а може й ... вас.

Правило 3. Ви любите свою дитину, незважаючи на її успіхи у школі. Вона відчуває вашу любов і це допомагає їй бути впевненою в собі.

Правило 4. Дитина очікує від батьків не докорів, а спокійної допомоги.

Правило 5. Щоб позбавити дитину недоліків, намагайтеся вибрати один – той, якого ви хочете позбавитися найбільше, і говоріть тільки про нього.

Правило 6. Порадьтеся із дитиною, почніть з ліквідації тих шкільних труднощів, котрі найзначущіші для неї самої.

Правило 7. Хваліть виконавця, критикуйте – виконання. У ваших силах допомогти відокремити оцінку її особистості від оцінки її роботи.

Правило 8. Оцінка повинна порівнювати сьогоднішні успіхи дитини з її власними вчорашніми.

Правило 9. Не скупіться на похвалу; будуючи стосунки з власною дитиною, не орієнтуйтеся тільки на шкільні оцінки.

Правило 10. Виділіть у морі помилок острівок успіху, на якому зможе укорінюватися дитяча віра в себе і в успіх своїх навчальних зусиль.

Правило 11. Ставте перед дитиною найбільш конкретні та реальні цілі. Не спокушайте дитину цілями, яких неможливо досягти.